-
1 хімічний елемент
ru\ \ химический элементen\ \ chemical elementde\ \ [lang name="German"]chemisches Element, chemischer Grundstofffr\ \ \ élément chimiqueвид атомів, що мають однаковий заряд ядра; всі елементи мають ізотопи; взаємозв'язок, закономірності у властивостях елементів характерізує періодична система елементів Д.І.Менделєєва; на сьогодні відомо 110 хімічних елементів -
2 гальванічний елемент
ru\ \ гальванический элементen\ \ galvanic elementde\ \ galvanischer Elementfr\ \ \ pile galvaniqueкомбінація різних електродів, з'єднаних послідовно з іонним провідником; гальванічний елемент з електрохімічним джерелом електричного струму -
3 гальванічний елемент
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > гальванічний елемент
-
4 багатокристалічний елемент
-
5 елемент
ч1) element; component2) character, type3) ел. cell -
6 гальванічний
galvanic, voltaicгальванічний елемент — galvanic cell, galvanic ( voltaic) element
-
7 логічний
logical; consequentлогічний диск комп. — logical drive, disk partition
логічний елемент комп. — logic cell, logical component, logic(al) element, gate, logic(al) unit
логічний оператор комп. — bitwise operator, logical operator
-
8 хімічний
хімічний олівець — indelible ( ink) pencil
-
9 корозійний елемент
ru\ \ коррозионный элементen\ \ corrosion cellde\ \ Korrosionselementfr\ \ \ pile de corrosionгальванічний елемент, який виникає при корозійній взаємодії металу і середовища, що впливає на швидкість і характер корозії металу -
10 хімічний склад
ru\ \ химический составen\ \ chemical compositionfr\ \ \ composition chimiqueвміст хімічних елементів (компонентів) у сплаві; розрізняють дійсний (хімічний склад практично отриманого сплаву), припустимий (хімічний склад із вказівкою верхньої і нижньої границь — чи тільки однієї з них — вмісту компонентів) і номінальний (без вказівки границь вмісту компонентів) хімічний склад -
11 гальванічний захист
ru\ \ гальваническая защитаen\ \ galvanic protectionde\ \ galvanischer Schutzfr\ \ \ protection galvaniqueелектрохімічний захист, при якому захисний струм виробляє корозійним елемент, утворений за допомогою допоміжного електрода, підімкненого до металу, що захищують -
12 хімічний аналіз
ru\ \ химический анализen\ \ chemical analysisde\ \ chemische Analysefr\ \ \ analyse chimiqueпроцес визначення вмісту хімічних елементів у речовинах, матеріалах і сировині; часто під цим терміном розуміють сукупність методів визначення хімічного складу -
13 компонент
ru\ \ компонентen\ \ componentde\ \ [lang name="German"]Komponente, Bestandteilfr\ \ \ costituantхімічний елемент, що утворює однокомпонентну систему чи входить до складу сплаву (багатокомпонентної системи) -
14 роскислювач
ru\ \ раскислительen\ \ killing agentde\ \ Beruhigungszusatzfr\ \ \ [lang name="French"]élément de calmage, calmantхімічний елемент, що має до кисню більшу хімічну спорідненість, ніж метал, який складає основу розплаву; часто застосовують комплексний розкислювач, що є собою сплавом декількох розкислювачів -
15 сурма
1. stibium (хімічний елемент)2. sürme (фарба)3. borazan (горн) -
16 плюралізм системний
ПЛЮРАЛІЗМ СИСТЕМНИЙ - форма філософського плюралізму, особливістю якого є осмислення взаємозв'язку множинності і системності (потрактованої у загальному сенсі - як цілісності взаємопов'язаних елементів). Стрижневим завданням для П.с. є з'ясування питання про взаємовідношення чинників множинності і системності (цілісності) за умови базового припущення про можливість існування їхнього взаємозв'язку; тобто релятивізм (абсолютизація множинності) та догматизований монізм (абсолютизація цілісності) виходять поза межі тлумачень, що належать до П.с. Уперше термінологічний вислів "П.с." був ужитий амер. філософом Майєрсом (1906 - 1955) у статті (1935), а потім концептуально розроблений у наступних дослідженнях, підсумованих у праці "Системний плюралізм: нариси з метафізики" (1961). П.с. розглядався Майєрсом як епістемологічна теорія, згідно з якою плюралізм теоретичних підходів ("перспектив") забезпечує пізнання "спільної для усіх реальності" (т. зв. "метафізичного об'єкта") з певної точки зору; у тлумаченні "точки зору" Майєрс прагнув уникнути суб'єктивізму, ввівши поняття "позаперсональної перспективи" (impersonal perspective). Ідея П.с. у 80 - 90-х рр. XX ст. стала предметом уваги багатьох філософів у США, які зініціювали утворення "Товариства системного плюралізму", невдовзі перейменованого у "Товариство інтерпретативного плюралізму". У висвітленні П.с. окреслились два напрями, які досить приблизно підпадають під означення "консервативного" та "ліберального" (за Фордом) - в залежності від акценту на системності або плюральності. Між обома напрямами не існує чіткого розмежування. У різних сполученнях концептуальні напрацювання представників обох напрямів підведені під наступну типологію (Вотсоном): 1) перспективістський, що виходить із індивідуальних ціннісних орієнтацій (Речер); 2) плюралізм гіпотез, який базується на ідеї існування "однієї реальності" та можливості її істинного пізнання за допомогою різних гіпотез (Пеппер); 3) методологічний плюралізм, згідно з яким можливі лише різні (методологічно зумовлені) формулювання однієї, трансцендентної істини (Бут); 4) архічний (від грецьк. άρχή - початок), або фундаментальний плюралізм, в якому першочергової ваги надається початковим принципам. На думку багатьох прихильників П.с., для з'ясування питання про можливість сполучення та співіснування (замість релятивістського взаємовиключення) різних філософських теорій і концепцій важливе значення має сформульований Вотсоном принцип "взаємного пріоритету". Згідно з цим принципом, кожна окрема філософська система, як і кожний із її засадничих елементів, знаходиться у відношенні "взаємного пріоритету" щодо інших систем та їхніх елементів. Це означає, що займаючи позицію "логічного пріоритету щодо інших" систем та елементів, ця система та її кожний елемент може ці інші системи та елементи інкорпорувати (у зміненому вигляді) у власний зміст і їх підтвердити.Н. Поліщук -
17 закономірності динамічні та статистичні
ЗАКОНОМІРНОСТІ (закони) ДИНАМІЧНІ та СТАТИСТИЧНІ - два основних типи опису (виразу) регулярностей (причинних зв'язків, залежностей, відношень, кореляцій), що виявляються в природному та соціальному світі. З.д. та с. характеризують різні типи розуміння причинних відношень, різні способи пояснення та передбачення явищ. Динамічний закон реалізує ідею однозначного (необхідного) причинного зв'язку: певна причина А необхідно зумовлює певний наслідок В. Тобто для даного об'єкта (явища, сутності) за даних умов здійснюються точно визначені ситуації (події, явища). В кількісній формі динамічний закон фіксує однозначний зв'язок значень деяких величин: точне значення одних величин зумовлює точне значення інших величин. В класичній фізиці динамічні закони описували рух планет, механічні, термодинамічні та електромагнітні явища і мали статус єдино адекватної форми законів природи. Абсолютизація ідеалу динамічних законів привела до т. зв. "лапласівського детермінізму" (світ розглядали визначеним у всіх деталях і повністю обчислюваним на основі рівнянь механіки Ньютона). Проте вже в XVII ст. виникає статистика і формується при дослідженні соціальних явищ (народжуваність, смертність, страхова справа) уявлення про статистичні закономірності. Особливого поширення ці уявлення набули завдяки працям бельг. вченого Кетле (XIX ст.) С. татистичні закони стосуються опису т. зв. "масових" (колективних) явищ, істотно обмежуючи поняття однозначної причинності: сукупність подій масового явища розглядають як наслідок багатоманітності комплексу причин, у якій поряд з причинами загальними, сталими (вони визначають саме існування масової сукупності як деякої цілісності) діють випадкові причини, що визначають індивідуальність окремих елементів сукупності. Статистичний опис спирається на т. зв. "закон великих чисел": чим більша чисельність елементів спостережуваного масового явища, тим з більшою повнотою і необхідністю виявляється деяка загальна закономірність, спільна для всієї сукупності подій даного типу (напр., у вигляді т. зв. "середніх величин"), у той час як відхилення окремих індивідуальних випадків "компенсують" одне одного. Свого точного виразу "закон великих чисел" набуває за допомогою математичного апарату теорії ймовірностей. Статистичний закон не дає однозначних передбачень, що стосуються окремих елементів масового явища, і визначає імовірнісний розподіл значень певної величини в індивідуальних випадках. Тому статистичні закони розглядають як імовірнісні закономірності. В XX ст. з переходом до некласичної та постнекласичної науки визначилася фундаментальна роль статистичних (імовірнісних) законів не лише в фізиці (атомна фізика), а й у біології (генетика), кібернетиці, соціогуманітарних науках, синергетиці. Філософські дискусії навколо проблеми гносеологічного статусу статистичних законів засвідчили, що динамічні закони є ідеалізаціями, які "приховують" за собою певні статистики, випадковість і масові явища. Водночас виявилася своєрідна доповняльність двох типів законів для опису складних, здатних до еволюції та самоорганізації систем (синергетика).В. СвириденкоФілософський енциклопедичний словник > закономірності динамічні та статистичні
-
18 етнос
ЕТНОС, етнічність - спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності - мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура). Підставою віри у спільне походження можуть бути як деякі реальні, так і уявні обставини: найчастіше ця віра ґрунтується на уявних обставинах, тобто на міфі про спільне походження. Так, вірі у кровну спорідненість рідко коли відповідають реальні обставини, як правило, ці обставини є уявними. Поняття "Е." поєднує в собі об'єктивний складник - культурну спільність із суб'єктивним - етнічною самосвідомістю. Етнічна самосвідомість - це усвідомлення індивідом своєї належності до даної спільноти як чогось відмінного від інших спільнот. Вона, отже, містить у собі, по-перше, елемент протиставлення іншим спільнотам (ми - вони, свої - чужі) і, по-друге, хоча б деяке уявлення про основу своєї єдності. Ознаки, які спільнота використовує для того, щоб відрізнити себе від інших, можуть бути різної природи - антропологічні (фізичні), ознаки побуту чи поведінки, мова, вірування, звичаї тощо. Слово "Е." грецьк. походження - у найдавніших своїх застосуваннях (напр., у Гомера) цим словом позначали не тільки окремі групи людей, а й деякі скупчення тварин (напр., рої комах або пташині зграї). З певного часу словом "Е." греки стали називати негрецькі племена. Цю традицію запозичили римляни, які також вживали це слово на означення культурно віддалених племен, зокрема варварів. Із прийняттям християнства словом "Е." стали називати нехристиян, язичників. Під час та після виникнення європейських націй в Європі стали застосовувати слова, похідні від лат. populus (народ), або ж слово "нація" (див. нація). Хоча у формуванні європейських націй етнічний чинник відігравав важливу роль, це упродовж тривалого часу залишалося поза увагою (бо націю розуміли передусім як політичне утворення). Оскільки слово "Е." несло в собі занижені чи негативні смислові відтінки, то на Заході (особливо в англомовних країнах) його стали вживати тільки щодо етнічних груп. Сучасний англ. дослідник Сміт виокремлює такі найважливіші ознаки етнічної ідентичності: 1) групова власна назва; 2) міф про спільних предків; 3) спільна історична пам'ять; 4) один або більше диференційованих елементів спільної культури; 5) зв'язок із конкретним "рідним краєм"; 6) почуття солідарності у значної частини населення. Чим більшою мірою даному населенню властиві ці атрибути (і чим більше цих атрибутів властиві населенню), тим більше воно відповідає ідеальному типу етнічної спільноти. Етнічні нації - особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль, але доконче у сполученні з іншими чинниками, як-от: професійна культура, ідеологія, політика та право. Термін "етнічність" в сучасній філософії та етнології застосовують на означення абстрактного поняття, з допомогою якого мислять дещо найсуттєвіше і необхідно наявне в будь-якому Е.В. Лісовий -
19 соціологія релігії
СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ - складова частина релігієзнавства, специфічна галузь соціологічного знання. Предметне поле С.р. охоплює сукупність проблем, базовими серед яких є релігія, суспільство, людина в їх взаємозв'язку і взаємообумовленості. Має два рівні осмислення проблем: загальносоціологічний та емпіричний. Загальносоціологічний рівень С.р. - теоретичне осмислення проблем природи релігії, її соціальної сутності, детермінованості, генезису, структури релігійного комплексу, взаємодії її елементів; експлікації релігії як суспільно-функціонуючого феномена через рефлексію її функцій, ролі, місця в суспільній системі, зокрема взаємозв'язку релігії і структурних компонентів соціуму; дослідження форм інституалізації, типів релігійних організацій, їхньої функціональності й ролі, релігійної діяльності й відносин, у т.ч. міжконфесійних, внутрішньоцерковних. Емпіричний рівень С.р. - осмислення проблем релігії методом конкретно-соціологічних досліджень через систему операційно інтерпретованих понять та емпіричних узагальнень як на мікрорівні (віруючі, релігійні групи), так і на макрорівні(суспільство, певні географічні регіони, конфесії та ін.). С.р. має свою систему категорій і понять, спеціальну методику теоретичних і конкретно-соціологічних досліджень. Вона тісно пов'язана з іншими галузями релігієзнавства: філософією, історією, психологією, феноменологією релігії, з іншими галузями соціології, права. Перші спроби соціологічної рефлексії релігії в контексті її взаємозв'язку з соціумом мали місце ще в епоху Відродження. С.р. генетично пов'язана з розвитком соціальної філософії, загальної соціології, з різними філософськими течіями, зокрема з традицією Гегеля, Шляєрмахера, франц. енциклопедистів Я. к галузь релігієзнавства С.р. конституювалась наприкін. XIX - на поч. XX ст. Її засновниками вважають Вебера і Дюркгейма. Як і раніше, в С.р. існують різні напрями (академічний, конфесійноорієнтований), школи, розмаїття методологічних підходів щодо експлікації релігії як суспільного феномена.М. Бабій -
20 бор
символ Bru\ \ борen\ \ boronde\ \ Borfr\ \ \ boreелемент №5 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 2 період), атомна маса 10,811; існує 6 ізотопів з масовими числами 8, 10—14, типові ступені окислювання +III і -III; чистий кристалічний бор має сіруваточорний колір; Tпл 2352 К; розчинний у концентрованій HNO3; при 973 К на повітрі окисляється до B2O3, бор з'єднується з металами з утворенням боридів, з воднем — гидридів (бороводні, борани); у природі зустрічається у вигляді борної кислоти і різних боратів; вперше отриман Ж.ГейЛюссаком і Л.Тенаром (Франція) 1808 року; походження назви — від араб. burag — назва бури; застосовується в атомній техніці як поглинач нейтронів (10B) і як відбивач нейтронів (11B); як легувальний елемент, що підвищує зносостійкість і жароміцність сталей; гідриди (безбарвні гази чи рідини) використовують у паливі для ракет, як каталізатори при одержанні полімерів, для покриття металів бором
См. также в других словарях:
елемент — ч. 1) род. а, хім. Сукупність атомів, ядра яких мають однакове протонне число (однаковий заряд їхніх ядер). •• Біоге/нні елеме/нти елементи, необхідні для успішного протікання реакцій біохімічного окиснення. Гальвані/чний елеме/нт хімічне джерело … Український тлумачний словник
вічний — а, е. 1) Який не має початку й кінця; безконечний у часі. || Незалежний від часу; незмінний. 2) Який не зникає, не перестає існувати. •• Ві/чний вого/нь пам ятник, композиційним центром якого є ніколи не загасаюче полум я; таке полум я як… … Український тлумачний словник
гідрологічний режим — гидрологический режим hydrologic regime *hydrologische Arbeitsweise – закономірні зміни гідрологічних елементів водного об’єкта в часі, що зумовлені фізико географічними і в першу чергу кліматичними умовами басейну. Г.р. включає багаторічні,… … Гірничий енциклопедичний словник
синхронічний — а, е. 1) книжн. Який відбувається, діє паралельно; який виражає синхронізм чого небудь; одночасний. •• Синхроні/чний ме/тод у ви/кладі і/сторії розгляд подій, що відбувалися в одній державі, у зв язку з подіями, які одночасно відбувалися в інших… … Український тлумачний словник
біогеохімічний — а, е. Стос. до біохімії. •• Біогеохімі/чні прові/нції територія, яка характеризується підвищеним або зменшеним вмістом одного або декількох хімічних елементів. Біогеохімі/чні ендемі/ї захворювання людини, тварин або рослин, що викликані нестачею… … Український тлумачний словник
гідрометеорологічний — а, е. Стос. до гідрометеорології. •• Гідрометеорологі/чний прогно/з науково та методично обґрунтоване передбачення гідрометеорологічних умов або значень окремих елементів погоди. Гідрометеорологі/чні спостере/ження інструментальні вимірювання та… … Український тлумачний словник
радіологічний — а, е. Стос. до радіології. •• Радіологі/чний вік вік мінералів і гірських порід, а також органічних решток, що визначається за накопиченням у них продуктів розпаду радіоактивних елементів … Український тлумачний словник
геохімічний — а, е. Стос. до геохімії. || Признач. для досліджень з геохімії. •• Геохімі/чна прові/нція ділянка земної кори з підвищеним або пониженим вмістом у гірничих породах одного або кількох хімічних елементів … Український тлумачний словник
гетероциклічний — а, е. Прикм. до гетероцикл. •• Гетероциклі/чні сполу/ки органічні сполуки циклічної будови, в кільцях яких, крім атомів Вуглецю, є й атоми інших елементів … Український тлумачний словник
елементоорганічний — а, е. У молекулі якого є хімічні зв язки елемент – Карбон. Елементоорганічна хімія … Український тлумачний словник
матеріально-технічний — а, е: •• Матеріа/льно техні/чна ба/за (еконо/міки, виробни/цтва) сукупність матеріальних, речових елементів, засобів виробництва, які використовуються і можуть бути використані в економічних процесах … Український тлумачний словник